Історія проситься в сни нащадківНомер52 02.07.2007: Сихів (Ліна Костенко)Сьогодні мова піде про Сихів – сучасний район Львова, назва якого згадується ще у ХV ст. Як зазначає географічна енциклопедія кінця ХІХ ст. первісна назва писалась Siechów або руською (українською) Sychiw. Цей населений пункт виник понад Сихівським потоком, води якого належать до басейну Чорного моря. А щоб висвітлити історію цього колишнього села на околиці Львова звернемось до публікацій ХІХ-ХХ ст. М.Орлович, “Путівник по Львову”, 1925 р.
На віддалі 3 км від рогатки на Зеленій знаходиться Сихів, село з 1000 мешканців (72% - поляки), у ньому знаходиться перша залізнична станція на лінії до Станіслава [Ів.Франківська]. Загалом це власність міста Львова, який тут має 700 моргів лісу. Парафіяльна церква для нечисленних у цій частині повіту русинів. Жіноча школа домашнього господарства. З правої сторони знаходиться с. Козельники (Козільники), польське село із 1200 мешканцями з дозволу Владислава Ягайла від 1400 р. власність львівських Францисканців. На віддалі 3 км. на південний захід від Сихова знаходиться Зубра, велике село цілковито польське із 1200 мешканцями які володіють парафіяльним костелом збудованим у 1822 р. Загальна площа власності становить 780 га, з яких половина лісу належала місту Львову. Їх власником у 1868-78 роках був відомий поет Корнель Уєйський. У лісах багато рідкісних рослин, здебільшого рослин карпатських.
Цитата:
І. Крипякевич, “Історичні проходи по Львові”, 1932 р.
За Стрийським парком є Пересенківка. В ХVІІ ст. вона звалася Коснерівкою, від імені міщанина Коснера, на ланах котрого була заложена. В 1687 р. дістав її у посідання львівський купець Яків Персінг, і з того часу вона має теперішнє ім’я. Пересенківка стала голосна в часі українсько-польської війни 1918-1919 рр. – велися тут завзяті бої.
На південний схід від Пересенківки був фільварок Креблівка, яку заснував при кінці ХІV ст. міщанин Лаврентій Кребль, власник бровару. Побіч Креблівки було село Освіча, відоме в ХV ст. Але пізніше обидві оселі зникають. Мабуть, вони були знищені ворожими нападами. Освіча – це тепер частина лісу в околицях Зубрі.
В цій стороні Львова колись були великі ліси, й за княжих часі, мабуть, ведено тут ловецьке господарство на велику міру. Про це свідчать назви сіл: Зубра вказує, що тут були зубри, Козільники й Сокільники – це ловецькі оселі, що доглядали козлів і пильнували соколів, яких уживано на лови.
Цитата:
Д.Зубрицький, “Хроніка міста Львова”, 1844 р.
Цього року [1411] Йоганнес з Бутрави, пан Зубрі, про якого йшлося під 1407 роком, купив у Петра Влодка з Харбіновичів прилегле до нього село Сихів за 60 кіп руських грошів і коня. А поляк Петро Влодек у 1409 році намовив русина Івана і його дружину Оксану відступити йому це село за 50 кіп, отож за півтора року заробив 10 кіп і коня. ... [відносно цін у 1417 р.] – осетрина, табанки, адамашк, килимки й шовк – коштували до 40 кіп, а ми знаємо, що 1411 року, на сім років раніше, село Сихів купили за 60 кіп, а добрий кінь у 1427 році коштував 3 копи й один фертон. В цьому [1507 р.] й наступних роках райці міста скупили маєтки Зубря і Сихів, що складалися з чотирьох частин, набувши їх за повну суму 820 гривень. У касі було трохи грошей, доклали і власних, однак їм бракувало ще триста гривень, які позичили у катедрального декана Яна Кровецького, забезпечили капітал на купленому маєтку й зобов’язалися сплачувати щорічно від усього капіталу десять гривень відсотків (отож відсоток був 3 1/3 від ста).
Райці, які придбали маєтки Зубря й Сихів для себе і своїх наступників, називалися: Мартін Вассербродт, Матеус Вайднер, Ян Кошнер, Андреас Бергер, Станіслав Газ, Микола Тичка, Георг Вайнер, Ніколяус Арнесті, Міхаель Гаснер і Георг Гебель....
1673 рік. – Відомо, що райці володіли селом Зубрею. Досі в цьому селі й сельці Сихові, що належало до нього, був лише один двір, [очевидно, під двором Д.Зубрицький мав на увазі фільварок, адже у селі, навіть маленькому, було більше, ніж один двір] обидва села разом віддавали в оренду або доручали комусь господарювати в ньому, а райці ділилися прибутками. Цього року вирішили поділити цей маєток на 12 частин, щоб кожен райця мав свій сільський двір, поле і кметів, що згодом було виконане. Прибутки з шинкування, млинів і ставу йшли до спільної каси для поділу між усіма. Кожен мав право вільного вирубу в лісі на власну потребу [у Зубрі], але тільки раз на рік, на Різдво, вивозити звідти до свого міського дому до 12 возів дерева. Після кожного померлого його дружина й діти мали право користуватися цим маєтком ще рік і шість тижнів.
Цитата:
“Історія Львова в документах і матеріалах”, 1986 р.
1774 р. – Із відомості 3-го дистрикту Львівського округу про майновий стан львівських передмість і приміських сіл:
Львів, королівщина – населений пункт Сихів має статус села у якому знаходиться 46 селянських дворів всі з тягловою силою у яких нараховується 75 коней та 45 волів. Сихів належить до львівської парафії і власником є м. Львів та старші радники міста.
“УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА”
Бої за Львів
... Ранком дня 27 грудня [1918 р.] почався наступ. «Група Схід», «Старе Село», головнож коломийські куріні й чистини Українських Січових Стрільців здобули в першому дні наступу Боднарівку — Сихів — Козільники й посунулися на підльвівську Перзенківку тоді, як їх праве крило підсунулося аж під Личаків.
Цитата:
Степанів Олена, “Сучасний Львів”, 1943р.
В зв’язку з поширенням львівської громади від 1 квітня 1942 р. (остаточне прилучення нових громад наступило 1 липня 1942 р.) через прилучення таких міст і сіл як: ... Сихів (згадується з 1409 р.), Козільники (згадується з 1400 р.) ... збільшився простір Львова на близько 20 тис. га.
“Історія Львова в документах і матеріалах”, 1986 р. Рішенням Львівського облвиконкому від 13 червня 1952 року в межі міста включено населені пункти Скнилівок, Підсегнівка, Сихів Пустомитівського району.
Цитата:
Трегубова Т.О., “Львів – архітектурно-історичний нарис”, 1989 р.
Особливе місце в сучасній архітектурі Львова належить житловому району Сихів. Він виріс на місці одноіменного села, що увійшло в межі міста в 1960-х роках. Територія, обмежена зі сходу вул. Зеленою та залізничною колією, а з заходу — лісопарком, відводилася для розселення трудящих нових підприємств південно-східного району.
Перший проект детального планування, який уточнив намічені генпланом траси майбутніх магістралей, був роз¬роблений ще в 1965—66 pp. (архітектори Я. Новаківський, Л. Каменська, О. Кобат, Л. Скорик). Подальше проектуван¬ня здійнювалося в 70-і роки після реконструкції львівсь¬кого домобудівного комбінату, коли його потужність збільшилася з 60 до 200 тис. м2 загальної площі на рік.
Освоєння Сихова почалося в 1979 р. прокладенням вул. Ворошилова з шляхопроводом через залізничну колію, а вже в 1981 р. в урочистій обстановці першим його меш¬канцям були вручені ключі від квартир. Проектуван¬ня і будівництво здійснювалися окремими мікрорайонами.
Цитата:
“Туристичний путівник Львів”, 1999 р.
... Далі по вул. Зеленій, 385 неподалік залізниці бачимо будівлю невеликого мурованого костелу (1942 - 1943рр.). Тепер споруда функціонує як церква Св. Архистратига Михаїла. У 90-х pp. біля неї постала дзвіниця (арх. Г. Калінін, І. Ковалишин). ... Новий район Львова займає площу 390га і розрахований на проживання 120 тис. мешканців.
Отже, повернувши з вул. Зеленої на Сихівську і переїхавши залізничний міст, в'їжджаємо у Сихів. Наліво, за напрямком руху, відгалужується вул. Соняшникова. У глибині вулиці, серед невеликих особняків, розташувалася дерев'яна церква Святої Трійці. Споруджена вона у 1654р., а у 1683 р. стіни її було покрито стінописом. Перспективу вул. Сихівської вдало замикає церква УГКЦ Різдва Пресвятої Богородиці, автором якої є Радослав Жук відомий канадський архітектор українського походження. Як і більшість сучасних церковних споруд, проект цієї церкви виконаний на основі модернізованої традиції давнього християнського зодчества. Церква будується з 1996р.
У 1994 р. був відкритий торгово-побутовий центр "Зубра" (народна назва "Санта-Барбара"), який розташувався на південній стороні проспекту під №109 (арх. А. Ващак, Каменщик, Є. Мінкова). У 1994 р. цей об'єкт був відзначений як найкраще спроектований і побудований в Україні..
mpj.lviv.ua
(передруковану в 1991 р. з особливостями мови та світлинами першої книги..)
..
Вход
FAQ
Поиск
..